Доброго дня!
З 27 березня до 2 квітня - весняні канікули .
Онлайн - уроки з 3 квітня( понеділок) за розкладом .
Пам'ятайте про безпечну поведінку під час канікул. Бережіть себе!
субота, 25 березня 2023 р.
середа, 27 травня 2020 р.
Четвер
28 травня
Я досліджую світ
Тема. Правила
поведінки у лісі.
Дивись, уважно слухай та запам’ятовуй!
Українська мова
Тема. Сучасна українська дитяча література.
Наталка
Малетич «Парасолька»,
Ірен Роздобудько «Дикі образи дикобраза»
Дивись та уважно слухай!
Прочитай самостійно:
Наталка Малетич
ПАРАСОЛЬКА
Одного похмурого ранку мама будила Марка, а йому так не хотілося
вставати! Він розплющив одне око, побачив, що надворі йде дощ.
— Не хочу до школи, дощ падає…
— А я хочу, — раптом почув Марко чийсь тихенький голосочок. — Я люблю дощ.
— Ти хто?!
— Я — парасолька. І мені вже набридло сидіти в шафі…
Марко розплющив уже обидва ока, миттю зіскочив з ліжка й витягнув із шафи свою синю парасольку. Кольорові автомобільчики на ній ніби чекали, щоб кудись поїхати.
— Збирайся швидше, хочу під дощ! — наказала парасолька.
— Ти вмієш розмовляти… — вражений Марко відразу почав одягатися.
— Не хочу до школи, дощ падає…
— А я хочу, — раптом почув Марко чийсь тихенький голосочок. — Я люблю дощ.
— Ти хто?!
— Я — парасолька. І мені вже набридло сидіти в шафі…
Марко розплющив уже обидва ока, миттю зіскочив з ліжка й витягнув із шафи свою синю парасольку. Кольорові автомобільчики на ній ніби чекали, щоб кудись поїхати.
— Збирайся швидше, хочу під дощ! — наказала парасолька.
— Ти вмієш розмовляти… — вражений Марко відразу почав одягатися.
Дощ лив як з відра. Хлопчик у своїх
яскраво-синіх ґумаках чалапав за мамою й тихенько розмовляв з парасолькою:
— А чому ти так любиш дощ?
— Бо він схожий на музику. Послухай, як стукають краплі по ри́нвах *1 та підвіконнях, подивися, якими чудесними бульбашками скачуть по калюжах. І найголовніше: без мене ти змок би до нитки, — пояснила парасолька. — Ти можеш застудитися, а я ні. Тому мені подобається тебе оберігати.
У школі Марко розклав парасольку сохнути в кутку класу, серед інших парасольок.
«Цікаво, чи й вони такі ж чарівні, як моя?» — подумав хлопчик і побіг до друзів. Про ранкову пригоду він не розповідав нікому. Хто б повірив, що парасолька розмовляє?
Увечері, коли Марко йшов із татом додому, вітер раз у раз намагався видерти парасольку з рук.
— Тепер я тебе захищаю, — прошепотів Марко.
Та хоч як міцно хлопчик тримав парасольку, вітер таки висмикнув її з рук і поніс вулицею. Парасолька пролетіла кілька метрів, шубовснула в калюжу і загойдалася на хвильках. Вона була мов кораблик — зі щоглою, але без вітрил.
— Важкий у тебе видався день, — співчутливо говорив хлопчик, миючи під душем кольорові автомобілі на синій тканині.
— Зате я нині політала і поплавала, — задоволено промовила парасолька. — Мені так сподобалося!
— І мені дуже сподобалося йти з тобою до школи, — усміхнувся Марко.
— А чому ти так любиш дощ?
— Бо він схожий на музику. Послухай, як стукають краплі по ри́нвах *1 та підвіконнях, подивися, якими чудесними бульбашками скачуть по калюжах. І найголовніше: без мене ти змок би до нитки, — пояснила парасолька. — Ти можеш застудитися, а я ні. Тому мені подобається тебе оберігати.
У школі Марко розклав парасольку сохнути в кутку класу, серед інших парасольок.
«Цікаво, чи й вони такі ж чарівні, як моя?» — подумав хлопчик і побіг до друзів. Про ранкову пригоду він не розповідав нікому. Хто б повірив, що парасолька розмовляє?
Увечері, коли Марко йшов із татом додому, вітер раз у раз намагався видерти парасольку з рук.
— Тепер я тебе захищаю, — прошепотів Марко.
Та хоч як міцно хлопчик тримав парасольку, вітер таки висмикнув її з рук і поніс вулицею. Парасолька пролетіла кілька метрів, шубовснула в калюжу і загойдалася на хвильках. Вона була мов кораблик — зі щоглою, але без вітрил.
— Важкий у тебе видався день, — співчутливо говорив хлопчик, миючи під душем кольорові автомобілі на синій тканині.
— Зате я нині політала і поплавала, — задоволено промовила парасолька. — Мені так сподобалося!
— І мені дуже сподобалося йти з тобою до школи, — усміхнувся Марко.
*1
Ри́нва — труба або жолоб для стікання води.
Дивись та уважно слухай!
Прочитай самостійно:
Ірен Роздобудько
ДИКІ ОБРАЗИ ДИКОБРАЗА
В одному прадавньому лісі жило маленьке звірятко — Невідомо-Хто.
Воно мало таку ніжну й тонку шкіру, що на сонці крізь неї просвічувалося тремтливе серденько. Крапля дощу чи листок, що зривався з дерева й падав на Невідомо-Кого, завдавали йому неабияких прикрощів. І тому Невідомо-Хто весь час ховалося у своїй нірці під жму́тком *1 торішнього листя.
Одного разу Невідомо-Хто вирішило: «Не можу так більше жити!» — і вийшло на прогулянку. На межі лісу й поля воно побачило зграю мишей і зраділо: миші були дуже схожі на нього. Тільки мали хутряні шубки й були страшенно прудкі. Невідомо-Хто втішилося, що зустріло друзів. Але миші хором сказали:
— Ти не з нашого пле́мені *2. Ми не хочемо тебе знати!
Невідомо-Хто повернулося до своєї нірки й запорпалося носом у листя. Тієї ночі воно погано спало, увесь час крутилося уві сні, чухало спинку й попискувало. А коли настав ранок, Невідомо-Хто зі здивуванням помітило, що на ньому виросла... голка.
— Ось хто я тепер — єдиноріг! — зраділо Невідомо-Хто й пішло до єдинорогів.
Єдинороги були великі й суворі. Вони кресали копитами:
— Геть! Ти — не з нашого племені! Краще не потрапляй нам під ноги — розтопчемо!
І Невідомо-Хто знову заховалося у нірку. І знову погано спало...
А під ранок біля тої голки з’явилася ще одна...
— Тепер я — справжній олень! — подумало Невідомо-Хто і вирушило до оленів.
Але красені-олені навіть не почули, що до них хтось гукає!
Наступної ночі біля тих двох голок виросла третя. Це було дуже схоже на корону.
— Я, мабуть, принц! — вирішило Невідомо-Хто й пішло шукати своє королівство.
Але його гнали звідусіль. У звірів був свій цар — лев, у птахів — орел, у риб — кит. І всі сміялися із незграбного шукача трону. А після кожної ночі, впродовж якої Невідомо-Хто ображено сопіло і зітхало, з’являлися нові й нові більшим за самого себе вдвічі. Йому було важко носити своє колюче й гостре вбрання, але тепер уже ніхто не наважувався образити його. Дуже вже грізно стирчали голки!
...І тепер, коли у Дикобраза питають, чому він так одягнений, він сумно хитає головою і каже:
— О, це все — від диких образ...
Воно мало таку ніжну й тонку шкіру, що на сонці крізь неї просвічувалося тремтливе серденько. Крапля дощу чи листок, що зривався з дерева й падав на Невідомо-Кого, завдавали йому неабияких прикрощів. І тому Невідомо-Хто весь час ховалося у своїй нірці під жму́тком *1 торішнього листя.
Одного разу Невідомо-Хто вирішило: «Не можу так більше жити!» — і вийшло на прогулянку. На межі лісу й поля воно побачило зграю мишей і зраділо: миші були дуже схожі на нього. Тільки мали хутряні шубки й були страшенно прудкі. Невідомо-Хто втішилося, що зустріло друзів. Але миші хором сказали:
— Ти не з нашого пле́мені *2. Ми не хочемо тебе знати!
Невідомо-Хто повернулося до своєї нірки й запорпалося носом у листя. Тієї ночі воно погано спало, увесь час крутилося уві сні, чухало спинку й попискувало. А коли настав ранок, Невідомо-Хто зі здивуванням помітило, що на ньому виросла... голка.
— Ось хто я тепер — єдиноріг! — зраділо Невідомо-Хто й пішло до єдинорогів.
Єдинороги були великі й суворі. Вони кресали копитами:
— Геть! Ти — не з нашого племені! Краще не потрапляй нам під ноги — розтопчемо!
І Невідомо-Хто знову заховалося у нірку. І знову погано спало...
А під ранок біля тої голки з’явилася ще одна...
— Тепер я — справжній олень! — подумало Невідомо-Хто і вирушило до оленів.
Але красені-олені навіть не почули, що до них хтось гукає!
Наступної ночі біля тих двох голок виросла третя. Це було дуже схоже на корону.
— Я, мабуть, принц! — вирішило Невідомо-Хто й пішло шукати своє королівство.
Але його гнали звідусіль. У звірів був свій цар — лев, у птахів — орел, у риб — кит. І всі сміялися із незграбного шукача трону. А після кожної ночі, впродовж якої Невідомо-Хто ображено сопіло і зітхало, з’являлися нові й нові більшим за самого себе вдвічі. Йому було важко носити своє колюче й гостре вбрання, але тепер уже ніхто не наважувався образити його. Дуже вже грізно стирчали голки!
...І тепер, коли у Дикобраза питають, чому він так одягнений, він сумно хитає головою і каже:
— О, це все — від диких образ...
*1
Жму́ток — невелика в’язка чого-небудь; пучок.
*2 Пле́м’я — рід, група близьких людей чи тварин.
*2 Пле́м’я — рід, група близьких людей чи тварин.
На допомогу батькам:
Все про звуки. Звуковий аналіз
слів.
Математика
Тема . Діаграми Венна. Істинні та хибні висловлювання. Повторення.
Передивитися
уважно відеоролик, запропоновані завдання виконувати у зошитах.
Виконай самостійно
завдання у зошиті з математики част.4 стор. 40 № 4 урок 128. Матеріали уроку 129 стор.
40-42 опрацювати самостійно, якщо
потрібна допомога зверніться до батьків.
Матеріали уроків
131-132 стор. 43-45 опрацювати
самостійно, якщо потрібна допомога зверніться до батьків.
вівторок, 26 травня 2020 р.
Середа
27 травня
Я досліджую
світ
Тема. Правила
поведінки на водоймах
Дивись, уважно слухай та запам’ятовуй!
І знову
правила поведінки на воді від тітоньки Сови
Українська мова
Тема. Сучасна українська дитяча література.
Зоряна Живка «Добре вдома»
Дивись та уважно слухай!
Прочитай самостійно:
Зоряна Живка (Зоя Жук)
ДОБРЕ
ВДОМА
У кожного є дім.
Пташки́ живуть у гніздах.
Звірі — у норах.
Риби — у річці чи в морі.
Бджоли — у вулику.
Мурахи — в мурашнику.
А равлик навіть носить свою хатку зі собою!
Книжки́ мешкають у книгарнях, у бібліотеках, на книжкових полицях осель.
Зорі — на небі.
Люди — в будинках.
А сміття живе на смітниках і в сміттярках. Це його оселя, і воно її дуже любить. Йому там затишно й зручно. Тому сміття дуже засмучується, коли люди необачно кидають його там, де заманеться. Тоді воно стає вуличним сміттям.
Сміттям-безхатьком. День і ніч воно зажурено вештається містом або вздовж сільської дороги. І навіть — страшно подумати! — лісом.
Блукає, скиглить-шелестить, кидається під ноги перехожим, ніби приблудний пес. І тихенько просить: «Допоможіть мені дістатися до рідного смітника!»
Звірі — у норах.
Риби — у річці чи в морі.
Бджоли — у вулику.
Мурахи — в мурашнику.
А равлик навіть носить свою хатку зі собою!
Книжки́ мешкають у книгарнях, у бібліотеках, на книжкових полицях осель.
Зорі — на небі.
Люди — в будинках.
А сміття живе на смітниках і в сміттярках. Це його оселя, і воно її дуже любить. Йому там затишно й зручно. Тому сміття дуже засмучується, коли люди необачно кидають його там, де заманеться. Тоді воно стає вуличним сміттям.
Сміттям-безхатьком. День і ніч воно зажурено вештається містом або вздовж сільської дороги. І навіть — страшно подумати! — лісом.
Блукає, скиглить-шелестить, кидається під ноги перехожим, ніби приблудний пес. І тихенько просить: «Допоможіть мені дістатися до рідного смітника!»
Але люди його чомусь
не чують… Байдуже минають, інколи ще й невдоволено нарікаючи: «Скільки бруду
розвелося! Яке в нас засмічене місто!»
А нещасне сміття тиняється хідниками та клумбами, парками і дитячими майданчиками, солодко мріючи про затишну сміттярку...
А нещасне сміття тиняється хідниками та клумбами, парками і дитячими майданчиками, солодко мріючи про затишну сміттярку...
Українська мова
Тема. Сучасна українська дитяча література.
Галина Малик
"Чому равлик ховається"
Дивись та уважно слухай!
https://www.youtube.com/watch?v=Gmec54FgYSI
Прочитай самостійно:
Галина Малик
ЧОМУ РАВЛИК ХОВАЄТЬСЯ
Якось до Равлика завiтала
Не-Дуже-Чемна-Жаба.
— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.
— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.
— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.
— В гостi... — розгублено мовив Равлик.
— Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
Ніяково стало Равликові.
Справдi, якось негарно виходить.
Прийшли до тебе в гостi, а ти не можеш запросити до хатки.
Вилiз Равлик зi своєї мушлi й каже:
— Заходь, будь ласка!
Почала Жаба лiзти.
I вона лiзла, лiзла і пхалася до маленької мушлi, аж доки мушля трiснула й розпалася на двi половинки.
I залишився бiдний Равлик без домiвки.
Вiн збудував собi нову хатку.
Але вiдтодi, як тiльки хтось торкнеться його, Равлик одразу ж ховається.
Вiн думає, що це знову до нього в гостi прийшла Не-Дуже-Чемна-Жаба.
— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.
— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.
— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.
— В гостi... — розгублено мовив Равлик.
— Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
Ніяково стало Равликові.
Справдi, якось негарно виходить.
Прийшли до тебе в гостi, а ти не можеш запросити до хатки.
Вилiз Равлик зi своєї мушлi й каже:
— Заходь, будь ласка!
Почала Жаба лiзти.
I вона лiзла, лiзла і пхалася до маленької мушлi, аж доки мушля трiснула й розпалася на двi половинки.
I залишився бiдний Равлик без домiвки.
Вiн збудував собi нову хатку.
Але вiдтодi, як тiльки хтось торкнеться його, Равлик одразу ж ховається.
Вiн думає, що це знову до нього в гостi прийшла Не-Дуже-Чемна-Жаба.
понеділок, 25 травня 2020 р.
Вівторок 26
травня
Я досліджую
світ
Тема. Правила безпеки
Дивись, уважно слухай та запам’ятовуй!
Правила безпеки з
тітонькою Совою:
Математика
Тема. Стовпчикові діаграми.
Читання та побудова діаграм
Передивитися
уважно відеоролик, запропоновані завдання виконувати у зошитах.
Українська мова
Тема. Сучасна українська дитяча література.
Тетяна Стус «Смугастик»
Дивись та уважно слухай!
неділя, 24 травня 2020 р.
Понеділок 25
травня
Я досліджую світ
Тема. Правила безпеки
Дивись, уважно слухай та запам’ятовуй!
Правила безпеки з тітонькою
Совою:
Українська мова
Тема. Сучасна українська дитяча література.
Григорій Фалькович. Вірші
Дивись та уважно слухай!
На допомогу батькам:
Як навчитися правильно читати
текст?
Зрозуміти його та відповідати
на питання за текстом!
Математика
Тема. Задачі на знаходження невідомого зменшуваного
та невідомого від’ємника у задачах на вартість.
Передивитися
уважно відеоролик, запропоновані завдання виконувати у зошитах.
Виконай завдання у зошиті з математики част.4 стор. 35-36 урок 125
самостійно.
четвер, 21 травня 2020 р.
П’ятниця 22 травня
Я досліджую світ
Тема . Літо -
чудова пора для відпочинку й оздоровлення.
Смачненькі
полунички -об’ємна аплікація.
Передивитися
уважно відеоролик, дізнайся це більше про літо
Передивися уважно
відеоролик, зроби об’ємну аплікацію «Смачненькі полунички»
Українська мова
Тема. Я знаю, умію
Передивитися
уважно відеоролик, згадай що ти знаєш про текст
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 62
читати весь текст, відповідати на
питання.
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 63
виконувати завдання у цьому зошиті.
Математика
Тема. Поняття
«Решта» ( здача). Розв’язування задач з одиницями вартості
Передивитися
уважно відеоролик, запропоновані завдання виконувати у зошитах.
Виконай завдання у зошиті з математики част. 4 стор. 32-33 урок 123,
стор. 34-35 урок
124 самостійно.
середа, 20 травня 2020 р.
Четвер
21 травня
Я досліджую світ / Українська мова
Тема . Ознаки літа. Речення.
Передивитися уважно відеоролик
Передивитися уважно відеоролики
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 58
читати весь текст, відповідати на
питання.
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 59
виконувати завдання у цьому зошиті.
Українська мова
Тема . Текст.
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 60
читати весь текст, відповідати на
питання.
Українська мова ( навчальний посібник ) стор. 61
виконувати завдання у цьому зошиті.
Математика
Тема. Розв’язування задач на знаходження вартості
покупок.
Передивитися
уважно відеоролик
Виконай завдання у зошиті з математики част.4 стор. 31-32 урок 122
Підписатися на:
Дописи (Atom)